Атомна енергетика України і РПС
Работа из раздела: «
География»
Вступ
Значення і місце атомної енергетики України
Атомна енергетика(АЕ) – енергетика, зв’язана з проблемами виробітку та
використання атомної енергії.
АЕ стала окремою галуззю енергетики після Другої світової війни.
Сьогодні вона відіграє важливу роль в електроенергетиці України.
Це зумовлено тим, що Україна належить до держав, недостатньо
забезпечених власним енергоресурсом.
Окремими видами палива країна забезпечена лише на 20-30% і тільки
вугіллям на 100%. Водночас Україна має найбільш енергомістьку економіку:
споживання умовного палива на душу населення у нас становить приблизно 6,5
т. Тоді як у США, Японії та країн західної Європи тільки 4,2-5,5 т.
Запаси горючих копалин в Україні обмежені, вони здатні задовольнити
потреби на протязі всього 100-150 років, тоді як атомні енергоносії (уран,
торій, літій), та використання реакторів нового покоління сприяють тому, що
запаси атомної енергетики стануть безмежними.
Протягом останніх років Україна зазнає великої енергетичної кризи,
викликаної прискореним розвитком енергомісткіх галузей господарського
комплексу безплатним і марнотратним використанням енергоносіїв, відсталими
технологіями, виснаженням і деградацією розвіданих покладів вугілля, нафти
і газу, через що, наприклад, відбуток нафти став знижуватись з 1970р., газу
і вугілля з 1975р.
Тільки роботу атомних електростанцій в Україні визначено як
задовільну. Сьогодні немає жодного надпланового простою блоків АЕС Найбільш
системно до осінню – зимового періоду готуються саме атомні електростанції.
Використання транспортабельного палива дає змогу розташовувати АЕС
незалежно вид паливно – енергетичного фактора та орієнтувати на споживача у
районах з напруженим паливно – енергетичним балансом. Приклад. Виплавляння
алюмінію завдяки Запорізький АЄС.
Велика перевага атомної енергетики перед енергетикою інших видив
вища енергоємність ядерного палива (в 2 млн. разів більша ніж нафти, в 3
млн. разів ніж вугілля).
. кращі економічні показники;
. не потребує кисню, якого на енергетичні потреби
використовується в 5 разів більше, ніж цього потребують усі
живі істоти;
запаси ядерного палива в 20 разів більше, ніж палива інших видів.
Відсоток ядерної енергетики і у виробництві енергії в Україні в 2000 році
становив 19% від загального виробітку
По даних експертів зараз на 40% електростанції (ТЕС,ГЕС) України
використовуються морально-застаріле обладнання, що в 2010 році призведе до
різкого зниження виробництва електроенергії.
Атомна енергетика України працює і над тим, щоб збільшити виробництво
рідкого палива: вилучені з обробітку надмірно забруднені радіонуклідами
землі використовуються для вирощування ріпаку, зерна, картоплі та інших
культур і виробництва з них спирту які можна додавати до бензину.
Калорійність такого палива набагато вища, ніж одного бензину.
Економічна комісія ООН зробила важливий висновок: існує пряма
залежність рівня економічного розвитку енергетики.
Якщо через 100 років відбудеться збільшення народонаселення в Україні
навіть в 5 разів, то практично задовольнити потреби людей в їжі можливо
буде тільки тоді, коли енергопостачання дасть можливість довести урожаї до
високого рівня, тобто не їжа, а енергія може бути гальмом усунення голоду
із життя людства. В цих умовах постає питання: який вид енергії самий
економічний, безпечний і самий чистий? На розвиток якої галузі направити
основні засоби.
Виробіток електроенергії не єдина область застосування ядерно-
енергетичних установок. Не менше важлива й інша їхня спеціалізація - для
виробництва промислового і побутового тепла. Нагадаємо, що, наприклад, в
Україні на ці потреби витрачається ? що добуваються пальних копальневих.
Таким чином, електроенергетика є лише одним із багатьох, але не головним
споживачем копальневого палива. Серед інших у першу чергу необхідно назвати
енергоємні процеси в металургійної, нафтової, хімічної промисловості.
На металургійних заводах опукло виявляється екологічна перевага
атомної енергії. Зникають тисячотонні викиди вуглекислого газу і сірчистого
ангідриду, неминуче традиційним властивим засобам виплавки чавуна і стали.
У тисячу разом зменшується надходження шкідливих відходів у воду, у
повітря, у землю.
Перспективно застосування ядерної енергії в інших областях - для
виробництва цинку, алюмінію, у підземній газифікації, при видобутку
крекінга і риформінгу нафти, у хімічній індустрії (виробництво хром
звинувачувала, етилену, аміаку), одержання ароматних вуглеводів. Немає
сумніви, що в області мирного використання атомної енергії в найближчі роки
будуть включені нові галузі, техніки і виробництво.
Сучасні темпи енергоспоживання складають приблизно 0,5 Q у рік, проте
вони ростуть у геометричній прогресії. Так, у першій чверті такого
тисячоріччя енергоспоживання, за прогнозами, складе 1 Q у рік. Отже, якщо
навіть врахувати, що темпи росту споживання електроенергії декілька
скоротяться через удосконалювання енергозберігаючих технологій, запасів
енергетичної сировини вистачить, як було вже зазначено, максимум на 100
років.
Проте положення збільшується ще і невідповідністю структури запасів і
споживання органічної сировини. Так, 80% запасів органічного палива
припадає на вугілля і лигниты і лише 20% на нафту і газ, у той час як 8/10
сучасного енергоспоживання припадає на нафту і газ. Отже, тимчасові рамки
ще більш звужуються.
Альтернативою органічному паливу і поновлюваному джерелу енергії є
гідроенергетика. Проте і тут джерело енергії достатньо сильно обмежений. Це
пов'язано з тим, що значні ріки, як правило, сильно віддалені від
промислових центрів або їхніх потужностей практично цілком використані.
Таким чином, гідроенергетика, у дійсний момент забезпечивающая біля 10%
виробництва енергії у світі, не зможе істотно збільшити цю цифру.
Величезний потенціал енергії Сонця (порядку 10 Q у середньому в добу)
міг би теоретично забезпечити усі світові потреби енергетики. Але якщо
віднести цю енергію на один квадратний метр поверхні Землі, то середня
теплова потужність утвориться не більш 200 Вт/м, або біля 20 Вт/м
електричної потужності при КПР перетворення в електроенергію 10%. Це,
очевидно, обмежує можливості сонячної енергетики при створенні
електростанцій великої потужності (для станції потужністю 1 млн. кВт площа
сонячних перетворювачів повинна бути біля 100 км ). Принципові трудності
виникають і при аналізі можливостей створення генераторів великої
потужності, що використовують енергію вітру, припливи і відливи в океані,
геотермальну енергію, біогаз, рослинне паливо і т.д. Все це призводить до
висновку про обмеженість можливостей розглянутих так називаних
“відтворених” і щодо екологічно чистих ресурсів енергетики, принаймні, у
щодо близькому майбутньому. Хоча ефект від їхнього використання при рішенні
окремих приватних проблем енергозабезпечення може бути вже зараз дуже
вражаюча, сумарна частка відтворених ресурсів у найближчі 40 50 років не
перевищить 15 20%.
Звичайно, існує оптимізм із приводу можливостей термоядерної енергії
й інших ефективних засобів одержання енергії, інтенсивно досліджуваних
наукою, але при сучасних масштабах енерговиробництва, при практичному
освоєнні цих можливих джерела буде потрібно декілька десятків років через
високої капіталоємності (до 30% усіх капітальних витрат у промисловості
потребує енергетика) і відповідної інерційності в реалізації проектів. Так
що в перспективі до середини такого сторіччя можна орієнтуватися на
істотний внесок у світову енергетику лише тих нових джерел, для котрих уже
сьогодні вирішені принципові проблеми масового використання і створена
технічна база для промислового освоєння. Єдиним тут конкурентом
традиційному органічному паливу може бути тільки ядерна енергетика, що
забезпечує вже зараз біля 20% світового виробництва електроенергії з
розвитою сировинною і виробничою базою для подальшого розвитку галузі.
Розділ I.
Особливості і фактори розміщення атомної енергетики України
На усе більш конкурентному і багатонаціональному глобальному енергетичному
ринку ряд найважливіших чинників буде впливати не тільки на вибір виду
енергії, але також і на ступінь і характер використання різних джерел
енергії. Ці чинники містять у собі:
. оптимальне використання наявних ресурсів;
. скорочення сумарних витрат;
. зведення до мінімуму екологічних наслідків;
. переконливу демонстрацію безпеки;
. задоволення потреб національної і міжнародної політики.
Для ядерної енергії ці п'ять чинників визначають майбутні стратегії в
області паливного циклу і реакторів. Ціль полягає в тому, щоб оптимізувати
ці чинники.
Хоча досягнення визнання з боку громадськості не завжди включалося в якості
найважливішого чинника, у дійсності цей чинник є життєво важливим для
ядерної енергії. Необхідно відкрито і вірогідно ознайомити громадськість і
осіб, що приймають рішення, із реальними вигодами ядерної енергетики. У
такому нижче обговоренні утримуються елементи переконливої аргументації.
Небажання громадськості , що росте, особливо в промислово розвитих країнах,
погоджуватися з запровадженням нових промислових установок позначається на
політику в усім енергетичному секторі і впливає на здійснення всіх проектів
енергетичних установок.
1. Максимальне використання ресурсів
Відомі і ймовірні запаси урану і цирконію в Україні повинні забезпечити
достатнє постачання ядерним паливом у короткостроковому і
середньостроковому плані, навіть якщо реактори будуть працювати головною
уявою з однократними циклами, що передбачають поховання палива, що
відпрацював. Проблеми в паливозабезпеченні атомної енергетики можуть
виникнути лише до 2030 року за умови розвитки і збільшення до цього часу
атомних энергопотужності. Для їхнього рішення будуть потрібні розвідка й
освоєння нових родовищ урану, виробництво ядерного палива на території
України, використання накопичених збройного й енергетичного плутонію й
урану, розвиток атомної енергетики на альтернативних видах ядерного палива.
Одна тонна збройового плутонію по теплотворному еквіваленті органічного
палива при “згоранні” у теплових реакторах у відкритому паливному циклі
відповідає 2,5 млрд. куб. м. природного газу. Наближена оцінка показує, що
загальний енергетичний потенціал збройової сировини, із використанням у
парку АЕС також реакторів на швидких нейтронах: запровадження нових
технологій (термоядерна енергетика), яка використовує тільки дейтерій – dd-
реакція, приводить до якісно нових впливів на оточуєще середовище і може
відповідати виробітку 12-14 трлн. кіловат-годин електроенергії і заощадити
в електроенергетиці біля 3,5 трлн. кубометрів природного газу. Проте в
міру росту попиту на уран і зменшення його запасів, обумовленого
необхідністю задовольняти потреби потужностей атомних станцій , що
ростуть, виникне економічна необхідність оптимального використання урану
таким чином, щоб вироблялася вся на одиницю , що содержащаяся
потенційно в ньому енергія , кількості руди. Існують різноманітні засоби
досягнення цього в ході процесу збагачення і на етапі експлуатації. У
довгостроковому плані будуть потрібні повторне використання напрацьованих
матеріалів , що діляться , у теплових реакторах і упровадження швидких
реакторів-множителей.
Потреби в інвестиціях відповідно до результатів СДАРЕ (млрд. доларів)(СДАРЕ
- Спільне дослідження альтернатив розвитку електроенергетики)
| |Високе енергоспоживання|Низьке енергоспоживання |
| |Виробництво |електроенергії |
|1995-2000 рр |21-26 |9-10 |
|2001-2005 рр |25-32 |14-20 |
|Усього |46-58 |23-30 |
| |Энерго |заощадження |
|1995-2000 рр |3-4 |2-3 |
|2001-2005 рр |5-11 |3-8 |
|Усього |8-15 |5-11 |
| |Передача |енергії |
|1995-2000 рр |2-3 |1-3 |
|2001-2005 рр |5-5 |3-5 |
|Усього |7-8 |4-8 |
| |Сумарні |потреби |
|1995-2000 рр |26-34 |12-16 |
|2001-2005 рр |35-48 |20-33 |
|Усього |61-81 |32-49 |
2. Досягнення максимальної економічної вигоди
Оскільки витрати на паливо щодо низькі, для загальної економічної
життєздатності ядерної енергії дуже важливо скорочення сумарних витрат за
рахунок зниження витрат на розробку, вибір площадки, спорудження,
експлуатацію і початкове фінансування. Усунення непевностей і мінливості
вимог ліцензування, особливо перед запровадженням в експлуатацію, дозволило
б здійснити більш прогнозовані стратегії капіталовкладень і фінансові
стратегії.
3. Досягнення максимальної екологічної вигоди
Хоча ядерна енергія з погляду обсягів споживаного палива, викидів і
відходів , що утворяться , має явні переваги в порівнянні з теперішніми
системами, що використовують копальневі види палива, подальші заходи для
зм'якшення відповідних екологічних проблем можуть зробити значний вплив на
відношення громадськості.
Порівняльні дані по паливу й відходам (тонн у рік для електростанції
потужністю 1000 МВт)
|Атомна станція:| паливо : | 27 (160 т. природного урану в рік)|
| | Відходи : | 27 високоактивні |
| | | 310 середньоактивні |
| | | 460 низькоактивні |
| | | |
| Станція | паливо: | 2,600,000 [5 поїздів (1400 т. у |
|на розі: | |день)] |
| | Відходи: | 6,000,000 CO2 |
| | | 44,000 SO2 |
| | | 22,000 NOn |
| | | 320,000 приски (включаючи 400 т. |
| | |важких токсичних металів) |
Оскільки загальний вплив ядерного паливного циклу на здоров'я людей і
навколишнього середовища є невелика, увага буде спрямована на поліпшені
методи в області радіоактивних відходів. При цьому була б зроблена
підтримка цілям стійкого розвитку й у той же час підвищена
конкурентноздатність у порівнянні з іншими джерелами енергії, для котрих
також повинні належним чином вирішуватися питання відходів. У реакторні
системи й у паливні цикли можуть бути внесені зміни, що поведуть до
мінімуму утворення відходів. Будуть уводитися проектні вимоги по зменшенню
кількостей відходів і такі методи скорочення обсягів відходів, як
компактування.
4. Максимальне підвищення безпеки реакторів
Ядерна енергетика в цілому має відмінні показники безпеки: в Україні
функціонує 5 АЕС, на яких встановлено 11 енергоблоків, що працюють у
середньому більш ніж по 20 років. Проте чорнобильська катастрофа показала,
що дуже важка ядерна аварія може призвести до радіоактивного забруднення в
масштабах країни і регіону. Хоча питання безпеки й екології стають
найважливішими для всіх джерел енергії, багато хто сприймають ядерну
енергетику як особливо й органічно небезпечну. Стурбованість із приводу
безпеки в сполученні з відповідними регламентаційними вимогами буде
найближчим часом як і раніше робити сильний вплив на розвиток ядерної
енергетики. З метою зниження масштабів реальних і можливих аварій на
установках буде здійснений ряд підходів. Надзвичайно ефективні бар'єри
(такі, як подвійні захисні оболонки) знизять можливість значних
радіологічних наслідків аварій за межами площадок до вкрай низького рівня,
усуваючи необхідність у планах аварійних дій. Підвищення характеристик
цілісності корпуса реактора і реакторних систем також дозволить знизити
можливість виникнення наслідків на площадці. Внутрішня безпека конструкцій
і технологічних процесів на станціях може бути підвищена скоріше шляхом
умикання пасивних функцій безпеки, чим активних систем захисту. У якості
життєздатного варіанта можуть з'явитися високотемпературні
газоохолоджувальні реактори, що використовують керамічне графітне паливо з
високою теплостійкістю і цілісністю, що знижує можливість викиду
радіоактивного матеріалу.
Висновок:
Такі фактори, як
- економічність;
- мобільність;
- міцність;
- достатність в ресурсному відношенні атомної енергетики роблять
її основною енергетикою майбутнього.
Розділ II.
Основні етапи і сучасні проблеми розвитку атомної енергетики України
За 40 років розвитку атомної енергетики у світі побудовано біля 400
енергоблоків у 26 країнах світу із сумарною енергетичною модністю біля 300
млн. кВт. Основними перевагами атомної енергетики взагалі, і в Україні
також є висока кінцева рентабельність і відсутність викидів в атмосферу
продуктів згорання (із цього погляду вона може розглядатися як екологічно
чиста), основними хибами потенційна небезпека радіоактивного зараження
навколишнього середовища продуктами розподілу ядерного палива при аварії і
проблема переробки використаного ядерного палива.
Як і в кожній новій галузі, в атомній енергетиці проблем вистачає.
Розглянемо це, порівнюючи плюси і мінуси атомної енергетики.
1. За 10 місяців нинішнього року атомні станції виробили
електроенергії (60,63 млрд. кВт. год. 43,9% загального
виробництва). Через невчасні поставки свіжого ядерного палива
(відсутність коштів для обов’язкових платежів за поставки
російського ядерного палива) Атомні блоки простоюють у ремонтах,
внаслідок чого недовироблена електроенергія на суму близько 200
млн. грн.
2. За останні 15 років основний приріст електрогенеруючої потужності
України забезпечувався за рахунок розвитку атомної енергетики.
Частка атомних електростанцій встановленої потужності всіх
електричних станцій країни досягла приблизно 24 відсотка (12,8 млн.
кВт.). Проблема. Швидкий і безальтернативний розвиток атомної
енергії призвів до згортання розвитку і переозброєння теплової
енергетики на базі використання органічного палива.
3. Витрати на експлуатацію АЕС в десятки разів менший, ніж на ГЕС та
ТЕЦ, тому, що собівартість інфраструктури для проживання
оперативного та ремонтного персоналу обладнання для технічного
обслуговування і інше в декілька разів менше. Проблема. АЕС
створюють потенційну небезпеку радіоактивного забруднення в
Україні. 45 відсотків території та половина населення може
опинитись в зонах радіоактивного забруднення.
4. Собівартість електроенергії.
|Вид |Ціна, грн. за кВт. рік. |
|Атомні |0,034 |
|Теплові |0,1 |
|Гідравлічні |<0,01 |
АЕС поза конкуренцією по собівартості продукції. Економічна криза.
Немає палива, бо немає платежів. Платежі не надходять через
неефективність схеми енергоринку. Проблема. Тому підвищенні
прибутки Українських АЕС існують тільки на папері. Реальна
структура оплати за відпущену електроенергію з преобладанням
бартеру, не забезпечує навіть покриття собівартості виробленої
енергії, не кажучи про те, щоб накопичувати засоби для експлуатації
зношених блоків та будівництва нових.
5. Атомна енергетика являється високотехнологічною і науково емкою
галуззю. Вона дає роботу багатьом науковим і конструкторським
колективам. Являється споживачем продукції вітчизняного важкого
машинобудування. Проблема. Екологічна загроза. Техногенна аварія на
4-му реакторі Чорнобильської АЕС за розмірами негативних
соціальних, екологічних, та економічних наслідків, за масштабами
впливу на біосферу планети і на погляди людей на сучасні проблеми
розвитку земної цивілізації вважається найбільшою ядерною
катастрофою в історії людства. Тому “НІ” будівництву нових
енергоблоків в Україні, як густонаселеному регіоні Європейського
континенту, висловлюються повсякчас і скрізь, на будь-якому рівні.
6. Побічним продуктом АЕС являється плутоній, який використовується
для виробництва атомної зброї, що в свою чергу збільшує економічну
і політичну міць країни. Проблема. Відмова від атомної енергетики
неминуче приведе до ослаблення України і розцінюється безумний
крок.
7. Об’єктивно АЕС екологічно не більш небезпечний, ніж ядерна,
хімічна, біологічна, і друга зброя. Порівняно з извергающими тони
канцерогенної пилюки ТЕС, незаймана природа навкруги АЕС виглядає
вісьма убедительно. Рівень радіації в 50м. від реактора не вище,
ніж на дитячому пляжі. Проблема. Реактори РБМК-1000 встановлені на
АЕС проектувались ще в 60-ті роки і відповідали двом умовам:
А) виробляти збройний плутоній;
Б) мати високу економічність.
Проблема їх небезпечного функціонування фактично відсовувалася
на задній план.
8. Найбільш гострою проблема в ядерної енергетиці сьогодні вважають
тарифи на електроенергію. Така увага до АЕС зрозуміла: середня ціна
теплових електростанцій 10,5-11 коп. за кВт. год., АЕС – 7.5 коп.
за кВт. год. Але тут існують дві, діаметрально протилежні, точки
зору:
А) тариф дуже низький і не забезпечує розвиток
енергетики;
Б) дуже завищений .затрудняющий оплату споживачам
9. Атомна енергетика розвивається, йдеться про відкриття другого
енергоблоку на Хмельницькій АЕС та третього на Ровенській,
проводиться диверсифікація постачання ядерного палива, намічається
виробництво власного ядерного палива, підвищується рівень роботи
існуючих станцій та їх безпеку. Проблема. Ці добудови, включаючи
повне добудування ХАЕС можливі лише за рахунок західних кредитів,
що несе дуже великі навантаження на економіку країни і бюджет. Або
за рахунок збільшення тарифів.(В.Пустовойтенко Київ “Інформ”). А
також на думку деяких політиків добудова атомних енергоблоків в
Україні, в першу чергу вигідна енергетичним компаніям США, які
втрачають ринки збуту у Європі та Америці і намагаються розширити
свій вплив на Україну.
Висновок:
Рентабельність атомної енергетики укладається з декількох складових.
Одна з них незалежність від транспортування палива. Якщо для електростанції
потужністю 1 млн. кВт потрібно в рік біля 2 млн. т.у.т. (або біля 5 млн.
низькосортного вугілля), те для блока РБМК-1000 знадобиться доставити не
більш 30 т. збагаченого урану, що практично поведе до нуля витрати на
перевезення палива (на вугільних станціях ці витрати складають до 50%
собівартості). Використання ядерного палива для виробництва енергії не
потребує кисню і не супроводжується постійним викидом продуктів згорання,
що, відповідно, не зажадає будівництва споруджень для очищення викидів в
атмосферу. Міста, що знаходяться поблизу атомних станцій, є в основному
екологічно чистими зеленими містами у всіх країнах світу, а якщо це не так,
то це відбувається через вплив інших виробництв і об'єктів, розташованих на
цій же території. У цьому відношенні ТЕС дають зовсім іншу картину. Аналіз
екологічної ситуації в Україні показує, що на частку ТЕС припадає більш 25%
усіх шкідливих викидів в атмосферу.
До хиб ядерної енергетики варто віднести потенційну небезпеку
радіоактивного зараження навколишнього середовища при важких аваріях типу
Чорнобильської. Зараз на АЕС, що використовують реактори типу
Чорнобильського (РБМК), прийняті міри додаткової безпеки, що, по висновку
МАГАТЕ (Міжнародного агентства по атомній енергії), цілком виключають
аварію подібної ваги: у міру виробітки проектного ресурсу такі реактори
повинні бути замінені реакторами нового покоління підвищеної безпеки. Проте
в суспільній думці перелом стосовно безпечного використання атомної
енергії відбудеться, очевидно, не швидко. Проблема утилізації радіоактивних
відходів коштує дуже гостро для усього світового співтовариства. Зараз вже
існують методи заскловування, бітуміровання і цементування радіоактивних
відходів АЕС, але потребуються території для спорудження могікан, куди
будуть поміщатися ці Відходи на вічне збереження. Україна, як країна з
малою територією і великою щільністю населення відчуває серйозні трудності
при рішенні цієї проблеми.
Розділ III.
Територіальна організація атомної енергетики України
Територіальна організація атомної енергетики України.
В Україні функціонувало 5 АЕС на яких встановлено 11 енергоблоків (до
березня 2001 року). Це Запорізька (5 млн. кВт.), Хмельницька і
Південноукраїнська (по 2 млн. кВт.), Чорнобильська (4 млн. кВт.) та
Ровенська (818 млн. Вт.). З жовтня 2000 року вилучено Чорнобильську АЕС, на
якій, до її закриття почався ремонт в середині об’єкта “Укриття”. Роботи
ведуться по зміцненню пошкоджених балок, на які спираються дах “Саркофаг”.
Будівництво Кримської та Чигиринської АЕС законсервовано. Енергоблоки АЕС з
реакторами всіх типів стабільно працюють в базовій частині графіка
навантажень.
Розділ IV.
Продукція атомної енергетики України у зовнішній та внутрішній торгівлі
У 1999 році 'Энергоатом' зробив 72,1 млрд. кВт/г, із них усього на
'Энергоринок' було поставлено 67,4 млрд. кВт/г. на суму 5,02 млрд. грн.
Самі постачання ділилися на дві групи, левина частка котрих (49,2 млрд.
кВт/г) була продана по т.зв. регульованому тарифі. При цьому грошима за її
було отримано усього 296,4 млн. грн. або 0,6 коп. за кВт/г, інше заліками,
бартером і ін.
Ще біля чверті виробленої електроенергії (18,1 млрд. кВт/г) було
продано по нерегульованому тарифу або, фактично, по прямих договорах. Це
вдвічі більше, ніж у 1998 році (9,8 млрд. кВт/г)
Тільки прямий договір 'в українському виконанні' виглядає достатньо
специфічний. Спочатку 'Энергоатом' реалізує електроенергію в оптовий ринок
по ціні 7,45 коп. за 1 кВт/г. Потім купує її з энергоринка вже по оптовій
ціні - це приблизно 10,6 коп. за кВт/г. А вже потім поставляє
електроенергію підприємствам щиро при середній ціні в 8,03 коп. за кВт/г,
гублячи на кожному
кВт/г 2,5-3 копійки.
З урахуванням того, що з травня 1999 року 'Энергоатом' по цій схемі
поставив понад 25 млрд. кВт/г електроенергію, можна порахувати його
'добровільні' збитки.
Втім, тільки цими збитками справа не обмежувалася. Як правило, за
поставлену 'Энергоатому' електроенергію навіть підприємства з ліквідною
продукцією сплачували не грошима, а товаром або активами. Зокрема, часто
застосовувалася схема, що передбачає розрахунок таких підприємств із НАЭК
за електроенергію векселями під заставу майбутньої продукції. За
реалізовані в 1999 році по нерегульованому тарифу 18,1 млрд. кВт/г
електроенергії НАЭК одержав грошима 271,8 млн. грн. Іншими словами, тільки
18,7% від поставленої на підприємства з ліквідною продукцією електроенергії
було оплачено грошима. Зате було отримано векселів номіналом на 851,8 млн.
грн., плюс до цього на 322,7 млн. грн. різних заліків.
При загальному рівні оплати в 5,02 млрд. грн. усі грошові надходження
на рахунок НАЭК (із энергоринка і як постачальника по нерегульованому
тарифу) складають 0,57 млрд. грн. (11,3%), інше - різні форми не грошових
розрахунків. Точно розрахувати ціну продажу електроенергії складно, але
можна зробити розрахунки її можливого рівня. Екс-президент НАЭК
'Энергоатом' Нур Нигматуллин оцінював ринкову вартість атомних активів у
50% від номіналу. Причому це, скоріше, оптимістична оцінка, а не ринкова
ціна. Тоді одержимо формулу:
Сумарна оплата = (грошова оплата + не грошові розрахунки х 50%) -
неплатежі.
Якщо підставити в цю формулу структуру платежів 'Энергоатому' за
відпущену в 1999 році електроенергію, виявиться, що НАЭК оплатила 2,79
млрд. грн. При виробітку 72,1 млрд. кВт/г це складе 3,9 коп. за кВт/г.
Побічно це підтверджується і даними Кабінету Міністрів. Відповідно до їм
середня ціна реалізації електроенергії нетарифними постачальниками (де
частка НАЭК понад 55%) у 1999 році склала 4,5 коп. за кВт/г. Цифра більш
ніж тривожна, адже навіть для простої підтримки поточного виробництва
потрібно як мінімум 5,0 коп. Так що фактично НАЭКу увесь час приходиться
вибирати на чому заощадити - на зарплаті, ремонті або вивозі палива.
Тим часом, за словами и.о. президента НАЭК Володимира Броникова, АЕС
для повного покриття витрат, включаючи податки і зарплату, необхідний тариф
на рівні хоча б 1,2 цента. У випадку, якщо ставити задачу подальшого
розвитку галузі, необхідна оплата на рівні 3,5 цента /кВт/г.
До речі, керівництво НАЭК уже декілька разів оберталося в НКРЭ з
пропозицією про збільшення для нього тарифу до 11 коп. Проте цей природний,
на перший погляд, шлях підвищення тарифів навряд чи ефективний. Як показує
практика, ріст тарифів призведе, швидше за все, до збільшення глибини
дисконтів.
Крім того, розмір теперішнього тарифу (1,4 цента), загалом, достатній
для простого відтворення, хоча і малий для розвитку. Так що промова повинна
йти, швидше за все, про оптимізацію структури оподатковування.
Втім, перспективи найближчого майбутнього більше залежать від того,
наскільки вдасться налагодити надходження 'живих' грошей від споживачів.
Зараз уряд початок активну роботу з найбільше енергоємними підприємствами.
Визначені успіхи є, і надходження засобів удалося підвищити. Проте поки не
ясно, чи вдасться закріпити тенденцію. Тим часом доти, поки тариф не буде
наповнятися грошима, розмова про його розмір буде носити досить абстрактний
характер.
Виходячи з даної структури, паливні витрати українських АЕС
знаходяться на середньосвітовому рівні. Виробничі витрати декілька нижче,
але навряд чи цим показником варто пишатися, оскільки його досягнення
пов'язане з недостачею засобів на проведення планових ремонтів. Це вже
початок позначатися на стані устаткування і призводити до частих аварійних
ситуацій.
Коефіцієнт використання встановлених потужностей українських АЕС достатньо
низький - 64%, при проектних 75%, що обумовлено затягуванням ремонтів і
частих аварійних припинень.
При загальних витратах у 1,18 центів і офіційного тарифу 7,45 коп.
(1,38 цента) Україна практично спрацьовує атомні потужності, не акумулюючи
фінансові ресурси для підтримки галузі, запровадження нових потужностей і
модернізації блоків. У той же час уже з 2007 р. з'явиться необхідність
вирішувати долю найбільше старих атомних блоків, знадобляться значні
уливання інвестицій у продовження термінів їхньої дії.
Найбільше гостро проблема підведеться в 2010-2020 р., коли проектний ресурс
буде вичерпаний практично у всіх блоків.
Закриття станцій буде потребувати ще великих ресурсів і є економічно
недоцільним, хоча і продовження ресурсу українських АЕС зажадає декількох
мільярдів доларів.
Для простої підтримки поточного виробництва тариф на атомну енергію
повинний складати не менше 5,0 копійок за кВт/г (0,91 цента). Для повного
покриття витрат, включаючи податки і зарплату, необхідний тариф на рівні
1,2 цента.
У випадку, якщо ставити задачу подальшого розвитку галузі, необхідна
оплата на рівні 3,5 цента /кВт/г.
Імпорт - експорт
Положення 'Энергоатома' ускладнює і та обставина, що значну частину
витрат компанія оцінює у валюті. Так, 100% палива для АЕС надходить з-за
кордону (Росія). Туди ж (з оплатою в доларовому еквіваленті) відправляється
і відпрацьоване ядерне паливо. У тієї ж Росії припадати купувати і 85%
необхідного для ремонту устаткування.
Останнім часом паливне питання став самим хворобливим. У принципі, при
плануванні потреб фінансування, у ньому застосовується досить нехитре
правило. Одне складання, що тепловипромінює, (ТВС) реактора РБМК -1000
коштують порядку 480 тис. діл. З його поміччю можна зробити 120 млн. кВт/г
електроенергії. Отже, ціна завезення палива буде коштувати 0,4 цента за
кВт/г. Ще приблизно в 0,12-0,14 центів на кВт/г оцінюється вивіз
відпрацьованого палива. А усього на виробітку одного кВт/г піде ядерного
палива на 0,52 цента. Інакше кажучи, у середньому, для ритмічного
забезпечення станцій паливом щорічно необхідно порядку 340-420 млн. діл. З
середини 1994 до кінця 1998 р. положення рятували постачання російського
компенсаційного палива (2800 розрахункових ТВС для РБМК-1000), але торік
вони закінчилися. Спроби організувати систему розрахунків за паливо за
участю фірм-операторів (ООО 'Бринкфорд', ЗАО 'Энергопромінвест', ЗАО
'Творення', 'Київ-Код' і ін.) особливого ефекту не принесли, у всякому разі
для атомників.
Як відзначалося на лютневому засіданні СНБОУ, торік 'для виробництва
електроенергії на АЕС витрачено ядерного палива на суму 283,2 млн. діл.
США, а оплачено усього 77,5 млн. діл. (27,4%). Фактично 72,6% виробленої в
1999 році електроенергії виконано за рахунок попередніх запасів ядерного
палива'. При цьому самі запаси були виметені практично 'до дна'.
Проте палива не вистачило, і декілька реакторів простояли пів зими, а
блок Південноукраїнської АЕС коштує вже практично півроку. Цей зрив
перевантажень ледь не призвів до розпаду енергосистеми взимку 1999/2000 р.
Тоді положення багато в чому полегшив блок , що працював усю зиму ,
Чорнобильської АЕС. Проте на майбутню зиму розраховувати на нього вже не
можна.
Диференціація по тарифах
Тому що резервів палива вже немає, те його прийдеться закуповувати.
Для цього потрібно як мінімум 204 млн. діл. (за даними російських
постачальників, 242 млн. діл.). І тут знову виникає питання про тарифи.
Керівники НАЭК неодноразово заявляли, що зараз частка витрат компанії у
валюті складає 53-55% від собівартості.
Якщо вартість палива в тарифі складає біля 0,52 цента на кВт/г,
примноживши її на прогнозний середньорічний курс (5,8 грн./ діл.), одержимо
собівартість зробленої електроенергії на рівні 3,2 коп. Між іншим, за
даними німецької консультативної групи при Кабінеті Міністрів України,
вартість палива на українських АЕС дуже близька до мирової (0,61 цента за
кВт/г), але майже на 70% перевищує вартість для російських АЕС. Очевидно,
це свідчить не тільки про субсидування росіянами власних АЕС, але і про
існування можливостей в Україні до зниження ціни на російські ТЕС. Інакше
нам просто нема рації купувати їх у Росії. По такий же ціні паливо можна
придбати в іншій країні. Але це вже інше питання.
До паливних витрат варто додати і вартість необхідного для ремонтів
устаткування. За даними Інституту загальної енергетики, це ще приблизно
0,23 цента (1,33 коп.) за кВт/г. Між іншим, витрати, на головну біль
минулого років - зарплату персоналу складають тільки 0,07 цента за кВт/г.
У сумі витрати утворюються порядку 5 коп. за кВт/г або 0,87 цента.
Дані Німецької консультативної групи дають декілька більш високу цифру 6,8
коп. за кВт/г.
Правда, подібною відносною дешевизною не варто зваблюватися. Вся
справа в різниці в структурі витрат на АЕС і ТЭС. У теплових станцій
великий розмір перемінних витрат (в основному, на паливо). У АЕС вони щодо
невеликі, зате саме їхнє будівництво коштує дуже дорого. Тому в нормальній
економіці до них коштувало б приплюсувати приблизно 1,5-2 цента на закриття
і для інвестицій у фонд будівництва нових станцій. Хоча, об'єктивно
говорячи, і у світі це питання ще не достатньо пророблене.
У принципі, у структурі нашого тарифу теж є пункт на добудування 2
нових блоків. Спочатку він складав 0,3 цент, що з кінця 1998 рік
перерахував у нацвалюту. От тільки з наповненням цих фондів не ясно…
Саме питання - чим наповняється тариф і є ключовим для визначення
його майбутнього розміру.
Розділ V.
Перспектива розвитку і розміщення атомної енергетики України
При розгляді питання про перспективи атомної енергетики в найближчому
(до кінця сторіччя) і віддаленому майбутньому необхідно враховувати вплив
багатьох чинників: обмеження запасів природного урану, високий у порівнянні
з ТЭС вартість капітального будівництва АЕС, негативне суспільна думка, що
призвело до прийняття в ряді країн (США, ФРН, Швеція, Італія) законів, що
обмежують атомну енергетику в праві використовувати ряд технологій
(наприклад, із використанням Рu і ін.), що призвело до згортання
будівництва нових потужностей і поступового висновку відпрацьованих без
заміни на нові. У той же час наявність великого запасу вже добутого і
збагаченого урану, а також що визволяється при демонтажі ядерних боєголовок
урану і плутонію, наявність технологій розширеного відтворення (де в що
вивантажується з реактора паливі утримується ізотопів , що більше
діляться, чим завантажувалося) наймають проблему обмеження запасів
природного урану, збільшуючи можливості атомної енергетики до 200-300 Q. Це
перевищує ресурси органічного палива і дозволяє сформувати фундамент
світової енергетики на 200-300 років уперед.
Але технології розширеного відтворення (зокрема, реактори-множителі на
швидких нейтронах) не перейшли в стадію серійного виробництва через
відставання в області переробки і рецикла (витяги з відпрацьованого палива
«корисного» урану і плутонію). А найбільше поширені у світі сучасні
реактори на теплових нейтронах використовують лише 0,50,6% урану (в
основному дробящийся ізотоп U238 , концентрація якого в природному урані
0,7%). При такою низкою ефективності використання урану енергетичні
можливості атомної енергетики оцінюються тільки в 35 Q. Хоча це може
виявитися прийнятним для України на найближчу перспективу, з урахуванням
уже сформованого співвідношення між атомною і традиційною енергетикою і
постановкою темпів росту потужностей АЕС у усьому світі. Крім того,
технологія розширеного відтворення дає значне додаткове екологічне
навантаження. .Сьогодні спеціалістам цілком зрозуміло, що ядерна енергія, у
принципі, є єдиним реальним і істотним джерелом забезпечення
електроенергією людства в довгостроковому плані, що не викликає такі
негативні для планети явища, як парниковий ефект, кислотні дощі і т.д. Як
відомо, сьогодні енергетика, що базується на органічному паливі, тобто на
згоранні вугілля, нафти і газу, є основою виробництва електроенергії у
світі Прагнення зберегти органічні види палива, що одночасно є цінною
сировиною, зобов'язання встановити межі для викидів З; або знизити їхній
рівень і обмежені перспективи широкомасштабного використання поновлюваних
джерел енергії все це свідчить про необхідність збільшення внеску ядерної
енергетики.
З огляду на все перераховане вище, можна зробити висновок, що
перспективи розвитку атомної енергетики у світі будуть різноманітні для
різних регіонів і окремих країн, виходячи з потреб і електроенергії,
масштабів території, наявності запасів органічного палива, можливості
притягнення фінансових ресурсів для будівництва й експлуатації такої
достатньо дорогої технології, впливи суспільної думки в даній країні і ряду
інших причин.
Окремо роздивимося перспектива атомної енергетики в Україні. Створений у
Росії замкнутий науково-виробничий комплекс технологічно пов'язаних
підприємств охоплює всі сфери, необхідні для функціонування атомної галузі,
включаючи видобуток і переробку руди, металургію, хімію і радіохімію,
машино- і приладобудування, будівельний потенціал. Унікальним є науковий і
інженерно-технічний потенціал галузі. Промислово-сировинний потенціал
галузі дозволяє в майбутньому забезпечити роботу АЕС України і СНД на
багато років уперед, крім того, плануються роботи з залучення в паливний
цикл накопиченого збройового урану і плутонію. Росія може експортувати
природний і збагачений уран на світовий ринок, з огляду на, що рівень
технології видобутку і переробки урану по деяких напрямках перевершує
світовий, що дає можливість в умовах світової конкуренції утримувати
позиції на світовому урановому ринку.
Але подальший розвиток галузі без повернення до неї довіри населення
неможливо. Для цього потрібно на базі відкритості галузі формувати
позитивну суспільну думку і забезпечити можливість безпечного
функціонування АЕС під контролем МАГАТЕ. З огляду на економічні трудності
України, галузь зосередиться найближчим часом на безпечній експлуатації
існуючих потужностей із поступовою заміною блоків першого покоління, що
відпрацювали, найбільше зробленими російськими реакторами (РБМК -1000, 500,
600), а невеличкий ріст потужностей відбудеться за рахунок завершення
будівництва вже початих станцій. На тривалу перспективу в Україні ймовірний
ріст потужностей з переходом на АЕС нових поколінь, рівень безпеки й
економічні показники яких забезпечать стійкий розвиток галузі на
перспективу.
У діалозі прихильників і супротивників атомної енергетики необхідні
повна і точна інформація зі стана справ у галузі як в окремій країні, так і
у світі, науково обгрунтовані прогнози розвитку і потреби в атомній
енергії. Тільки на шляху гласності і інформативності можуть бути досягнуті
прийнятні результати. Більш 400 блоків в усьому світі (за даними, що
утримується в Інформаційній системі МАГАТЕ по енергетичних реакторах на
кінець 1994 року, у 30 країнах експлуатується 432 АЕС загальною потужністю
приблизно 340 ГВт) забезпечують вагому частку потреб товариства в енергії.
Мільйони людей у світі добувають уран, збагачують його, створюють
устаткування і будують атомні станції, десятки тисяч учених працюють у
галузі. Це одна з найбільше потужних галузей сучасної індустрії, що стала
вже її невід'ємною частиною. І хоча зліт атомної енергетики зараз
заміняється періодом стабілізації потужностей, з огляду на позиції,
завойовані атомною енергетикою за 40 років, є надія, що вона зможе зберегти
свою частку у світовому виробництві електроенергії на досить тривалу
перспективу, поки не буде сформований єдиний погляд у світовому
співтоваристві на необхідність і масштаби використання атомної енергетики у
світі.
Задачі в області атомної енергетики.
перший етап (1998-2000 роки) - модернізація чинних АЕС із метою
продовження їхньої безпечної експлуатації, нарощування потужностей за
рахунок початого і розконсервованого будівництва, розробка і початок
будівництва головних енергоблоків нового покоління на основі засвоєних
технологій;
другий етап (2001-2005 роки і період до 2010 року) - нарощування
потужностей на базі енергоблоків нового покоління, підвищення техніко-
економічних показників чинних АЕС, у тому числі за рахунок продовження
терміна їхньої експлуатації, висновок з експлуатації енергоблоків,
відпрацювавши ресурс, початок великомасштабного розвитку атомної енергетики
після 2010 року на базі енергоблоків нового покоління.
Основні заходи .
- забезпечення безпечної експлуатації чинних АЕС, продовження терміна
їхньої експлуатації;
технічне переозброєння і реконструкція чинних АЕС:
Запорізької АЕС, Південноукраїнської АЕС та Хмельницької.
Добудова 2-го енергоблоку ХАЕС, 3-го енергоблоку Ровенської АЕС.
будівництво АЕС нового покоління, у тому числі:
Кримської та Чигиринської АЕС;
надійне паливозабезпечення.
Ремонт “саркофага” на ЧАЕС;
У області забезпечення безпеки АЕС Програмою передбачаються:
. модернізація і створення сучасних систем і устаткування для
забезпечення безпечної і надійної експлуатації чинних АЕС ;
. забезпечення експлуатації і розвитки дослідницьких реакторів і
експериментальної бази при проведенні робіт в обгрунтування безпеки
чинних і знову проектованих АЕС;
. удосконалювання обертання з радіоактивними відходами на АЕС і
площадках дослідницьких реакторів;
. створення комплексу теплофізичних стендів для обгрунтування безпеки
чинних і знову проектованих АЕС;
. науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи з обгрунтування
безпеки АЕС із реакторами нового покоління, у тому числі аналіз
малоймовірних важких аварій.
У області технічного переозброєння і реконструкції чинних АЕС необхідно
продовжити реалізацію заходів, спрямованих на підвищення безпеки
енергоблоків чинних АЕС і продовження їхнього терміна служби, а також по
висновку з експлуатації енергоблоків АЕС, що виробили свій ресурс.
. У області паливозабезпечення АЕС передбачається: забезпечення чинних
АЕС ядерним паливом із високими показниками безпеки й експлуатаційної
надійності; удосконалювання активних зон і паливних циклів чинних АЕС;
. розробка активних зон і паливних циклів АЕС нового покоління, у тому
числі з використанням змішаного уран-плутонієвого палива;
. розробка технологій обертання з паливом , що відпрацювало , АЕС і
відходами його переробки а також:
- одним із основних завдань у енергетичному комплексі є більш
ефективне використання встановлених генеруючи потужностей;
- приватизація галузі;
- залучення стратегічних інвесторів;
- стабілізація та нарощення потужностей.
Розвиток атомної енергетики буде сприяти:
o забезпеченню енергетичної складової національної безпеки України
за рахунок економії органічного палива, зниження техногенного
впливу на навколишнє середовище, забезпечення
конкурентноздатності українських АЕС на внутрішньому і
міжнародних ринках;
. забезпеченню енергопостачання энергодефіцитних віддалених і
важкодоступних районів країни;
. зберіганню наукового і виробничого потенціалу ядерно-енергетичного
комплексу і виробничих потужностей атомного енергетичного
машинобудування, приладобудування і будівельних потужностей;
. рішенню екологічних проблем техногенного впливу енергетичних
технологій на навколишнє середовище і здоров'я людини;
. розширенню можливостей передачі енергетичних технологій на базі АЕС
нового покоління за рубіж, а також експорту електроенергії від АЕС;
. забезпеченню формування об'єктивної суспільної думки на основі
аргументованої і сформульованої політики розвитку атомної енергетики
для рішення стратегічних задач енергетичної безпеки України і переходу
до великомасштабного розвитку атомної енергетики;
. створенню правової бази для безпечного і економічного розвитку атомної
енергетики;
підтримці раціонального тарифної політики на загальноукраїнському оптовому
ринку електричної енергії (потужності).
Екологічна оцінка Програми
Екологічна безпека чинних АЕС визначається відповідністю проектних і
фактичних показників їхній функціонування встановленим правилам і нормам
безпеки.
Середньорічна доза опромінення персоналу на АЕС (за результатами
багаторічних спостережень) при чинних нормах радіаційної безпеки НРБ-96
(індивідуальна доза опромінення персоналу АЕС нижче 2 сЗв) складала для
АЕС:
o із реакторами ВВЭР-440 від 0,3 до 0,8 сЗВ;
o с реакторами вВЭР-1000 від 0,1 до 0,3 сЗв; із реакторами рБМК-
1000 від 0,5 до 1 сЗв.
Радіаційна обстановка в районі розміщення АЕС в основному
визначається природними
джерелами іонізуючих випромінювань. Радіонукліди реакторного походження
практично неможливо виділити в зовнішньому середовищі на фоні глобальних
радіонуклідів через їхню незначну кількість.
При нормальній експлуатації АЕС за межами промислової площадки
забруднення об'єктів зовнішнього середовища (грунти, рослинності, води)
знаходиться на рівні фонових значень.
На всіх АЕС заборонений злив у поверхневі водойми будь-яких стічних
вод з утриманням у них хоча б одного виду радіонукліда вище припустимого
розміру скидання.
Рівень зовнішнього гамма-випромінення за межами промислової площадки АЕС
не перевищує 15-18 мкр/г, практично не збільшується з часом і не змінюється
зі збільшенням відстані. Даний рівень в основному обумовлений місцевими
коливаннями природного радіаційного фона.
Для всіх чинних АЕС Росії за узгодженням із регіональними органами
контролю за станом навколишнього середовища введені екологічні паспорти, у
яких відбиті основні характеристики АЕС, пов'язані з впливом на навколишнє
середовище як при нормальній експлуатації, так і при аваріях. Екологічний
паспорт є одним з основних документів, що підтверджують екологічну безпеку
об'єкта.
На підставі наявного великого практичного матеріалу по контролі
утримання радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища в районі
розміщення чинних АЕС можна зробити висновок, що вплив їх на екологічну
обстановку незначно і не подає небезпеки для населення і навколишнього
середовища, що є одним із чинників оздоровлення навколишнього середовища.
Екологічна безпека проектованих АЕС
З метою поліпшення екологічної обстановки в регіонах країни необхідно
широке впровадження АЕС третього покоління, що відрізняються підвищеною
безпекою, що дозволить прискорити процес оздоровлення екологічної
обстановки при заміщенні енергетичних потужностей, що вибувають, у тому
числі й об'єктів, що працюють на органічному паливі. АЕС нового покоління
проектуються таким чином, що радіаційні впливи на населення і навколишнє
середовище при нормальній тривалій експлуатації, гаданих порушеннях і
проектних аваріях не призводять до перевищення встановлених доз опромінення
населення, а при поза проектних аваріях обмежують цей вплив.
При розробці проекту АЕС третього покоління ключовим моментом є
забезпечення мір екологічної безпеки. Дані вимоги на стадії техніко-
економічного обгрунтування включаються в Оцінку впливу АЕС на навколишнє
середовище, а в складі проекту - в Обгрунтування екологічної безпеки АЕС.
Оцінка прийнятності технічних рішень у проектах реакторних установок
третього покоління заснована на аналізі безпеки для всіх режимів роботи
станції - нормальна експлуатація, порушення нормальної експлуатації,
проектні аварії, поза проектні аварії.
АЕС із реакторними установками вВЭР-640 або вВЭР-1000 спроектовані
таким чином, що радіаційний вплив на населення і навколишнє середовище при
нормальній тривалій роботі і гаданих експлуатаційних порушеннях не
призводить до перевищення доз опромінення населення, установлених вимогами
сучасної нормативної документації.
. Проведені оцінки очікуваних рівнів опромінення населення при аваріях
на енергоблоках вВЭР-640 і вВЭР-1000 і зіставлення їх із дозовими
критеріями для прийняття рішень по захисті населення у випадку аварії
ядерного реактора дозволили зробити такі висновки: проектні аварії по
радіаційних впливах на навколишнє середовище не виходять за III рівень
шкали МАГАТЕ і ставляться до класу інцидентів; можливість прийняття
екстрених заходів, пов'язаних із уведенням плану захисних заходів,
включаючи евакуацію населення, за межами промислової площадки АЕС
значно менше можливості досягнення граничного викиду.
Аналіз радіаційних характеристик показав більш високий ступінь
надійності і безпеки для навколишнього середовища і населення енергоблоків
із реакторними установками ВВЭР-640 і ВВЭР-1000 у порівнянні з
енергоблоками попередніх поколінь як при нормальній експлуатації, так і при
аваріях різноманітних класів ваги.
Список використаної літератури:
#1. ”Ядерна енергетика в альтернативних енергетичних сценаріях” Енергія
1997 №4
#2. ”Деякі економічні аспекти сучасного розвитку атомної енергетики”
Вісник МГУ 1997 №1
#3. ”Положення і перспективи розвитку електроенергетиці в Україні”
БИКИ 1997 №8
#4. Міжнародне життя 1997 №5,№6
#5. СТОРІЧЧЯ 1996 №18, №13
#6. Незалежна газета 30.01.97
#7. Новий Час 17 квітня 1995
#8.”Стратегія ядерної енергії” Міжнародне життя 1997 №7
#9. “ПРО перспективи атомної енергетики в Україні” червень 1995
#10. “Економіка України” Ж.1992-2001 рік.
#11. “Аргументи і Факти+Україна”№ 30, 2000 рік.
#12. “Енергетична політика України” Офіційний WEB site.
