Факторы, влияющие на развитие малого бизнеса в Украине
Работа из раздела: «
Предпринимательство»
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ
Уже відсвяткували свій десятирічний ювілей перші в Україні малі
підприємства (ті, що зуміли вижити), підросли діти перших українських
підприємців, а суспільство ще й досі вагається і не може відповісти на
запитання, чи потрібен Україні малий бізнес і чи можлива трансформація
економіки України без підприємців малого бізнесу.
Та практичну відповідь на це запитання ми маємо, що засвідчується даними
офіційної статистики, згідно з якими у сфері малого підприємництва в
Україні діє:
* 151,4 тис. малих підприємств із загальною чисельністю працівників
1,032 млн. чол.;
* 4,7 тис. спільних підприємств із загальною чисельністю працівників 95
тис. чол.;
* 35,5 тис. фермерських господарств із загальною чисельністю працівників
67 тис. чол.;
* 930 тис. індивідуальних підприємців, що працюють без створення
юридичної особи.
Отже, по Україні в сфері малого підприємництва зайнято понад 2,1 млн.
чол., а виробляється в малому секторі економіки 7% ВВП. На 1000 чоловік
населення маємо 3 малих підприємства. Це краплина в морі. В Україні мале
підприємництво - це екзотика і хобі відчайдушних людей.
|Стан розвитку малого підприємництва |
|в розвинутих країнах світу і в Україні: |
|Показники |США |Японія|Велико- |Італі|Німеч-|Франція |Україна |
| | | |британія|я | | | |
| | | | | |чина | | |
|Кількість |19300 |6450 |2630 |3920 |2290 |1980 |151,4 |
|МП (тис.) | | | | | | | |
|Кількість |74,2 |49,6 |46 |68 |37 |35 |3 |
|МП на 1000| | | | | | | |
|чол. | | | | | | | |
|населення | | | | | | | |
|Зайнято в |70,2 |39,5 |13,6 |16,8 |18,5 |15,2 |2,1 |
|МП млн. | | | | | | | |
|чол. | | | | | | | |
|Частка МП |54 |78 |49 |73 |46 |54 |8,0 |
|у | | | | | | | |
|загальній | | | | | | | |
|кількості | | | | | | | |
|зайнятих | | | | | | | |
|(%) | | | | | | | |
|Частка МП |50--55|52--55|50--53 |57--6|50--54|55--62 |7,0 |
|у ВВП (%) | | | |0 | | | |
|Джерело: Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. 1999. № 3. С.|
|49, 59. |
За станом розвитку малого підприємства Україна в десятки разів відстає
від країн ЄС. Нас значно випереджають за всіма показниками розвитку малого
підприємства Польща, Словенія, Чехія, Росія, Естонія та інші
посткомуністичні держави.
Дослідження фахівців багатьох національних, міжнародних урядових і
неурядових організацій, таких, наприклад, як Міжнародна фінансова
корпорація, Міжнародний центр перспективних досліджень, Координаційно-
експертний центр об'єднань підприємців України, Український незалежний
центр політичних досліджень, Спілка підприємців малих, середніх та
приватизованих підприємств України, Гарвардський університет міжнародного
розвитку, а також науковців Національної академії України та вітчизняних
вищих навчальних закладів, дають більш-менш узагальнюючу картину перешкод,
котрі стримують і гальмують розвиток підприємництва в Україні.
За результатами соціологічних досліджень МФК та анкетування малих
приватних підприємств, які проводив Центр соціальних експертиз і прогнозів
Інституту соціології, проблеми і перешкоди для розвитку малого бізнесу в
Україні можуть бути розподілені на кілька категорій.
Законодавчі та адміністративні фактори.
Це фактори, пов'язані із законодавством України та податковою системою,
або, іншими словами, перешкоди, створені державою, які включають:
* високі податки (на що вказали 97% респондентів);
* велика кількість різних податків (86% респондентів);
* часті зміни до вимог податкової звітності (77% респондентів);
* велика кількість видів підприємницької діяльності, які підлягають
ліцензуванню (42%) та заскладна процедура отримання ліцензій
(16%);
* заскладна процедура реєстрації підприємства (41%);
* часті перевірки державними органами (38% респондентів);
Ринкові умови
Фактори, пов'язані з підприємницькою діяльністю взагалі: - низький попит на
продукцію (57% респондентів);
* неплатежі з боку клієнтів (57% опитаних);
* труднощі з отриманням кредиту (52%);
* тиск з боку кримінальних елементів (30%);
* труднощі з конвертацією валюти (28%);
* нестача ділової інформації (24%) та брак управлінських знань (19%).
Результати опитування показують, що незважаючи на загальну важку
макроекономічну ситуацію та фінансову кризу 1998 року серед чотирьох
найчастіше згадуваних проблем найсерйознішими залишаються саме проблеми
бюрократичного характеру та ті, що пов'язані з державним управлінням. Такі
результати і висновки наводять дослідники Міжнародного центру перспективних
досліджень (графіки 1 і 2).
Не додає оптимизму і прогноз змін у динаміці розвитку малого
підприємництва. Можна зробити висновок, що малі підприємства навряд чи
зможуть вирішити такі проблеми власними силами і самостійно подолати
перешкоди, що постають перед ними. Вони малі, вразливі і потребують
підтримки, насамперед державної.
Звернувшись до словників щодо тлумачення слів 'підтримати', 'підтримка'
можна зрадіти за наш малий бізнес, бо сподівання на державну підтримку
поширюються на такі кроки держави:
* 'підтримати, не дати впасти';
* 'подати допомогу, посприяти';
* 'схвалити, виступити на захист';
* 'не дати припинитись, порушитись';
* 'бути опорою'.
Як бачимо, можливості тут неймовірні. Але ж чи є у держави для цього:
* бажання;
* необхідність;
* можливість;
* механізм підтримки малого бізнесу.
Виходячи з наявності в Україні певної кількості державних структур, до
функцій яких належить сприяння розвитку приватного, насамперед малого,
підприємництва, можна було б стверджувати, що держава має бажання, розуміє
необхідність, знаходить можливості і формує механізми підтримки малого
підприємництва. З прийняттям Закону України 'Про підприємництво' від 7
лютого 1991 року й утворенням Державного комітету України із сприяння малим
підприємствам і підприємництву (травень 1991 року) державна політика щодо
малого підприємництва начебто логічно і цілеспрямовано розвивається в
напрямку підтримки в Україні сектора малого бізнесу. З цією ж метою було
створено і центральний орган виконавчої влади - Державний комітет України з
питань розвитку підприємництва (29 лютого 1997 року), розроблено концепцію
державної політики розвитку малого підприємництва, програми державної
підтримки малого підприємництва і розвитку малого підприємництва на 1999--
2000 роки. Опрацьовано також концепцію Національної програми сприяння
розвитку малого підприємництва, завдання до реалізації Національної
програми розвитку малого підприємництва, концепцію Державної регуляторної
політики. Формально зроблено достатньо, а реально 'візок малого
підприємства і досі там, де й був'.
Чому так відбувається? Ось дві думки з цього приводу:
1. Держава повинна мати відповідальність перед МП.
2. МП повинні мати соціальну відповідальність.
Суспільство має право знати стратегічні задуми держави: чи буде сектор
недержавного підприємництва обмежуватись і згортатись, чи розвиватись і
зміцнюватись.
Вже неодноразово підкреслювалось, що малий бізнес поки що залишається
екзотичним явищем в економіці України, а середній бізнес - явищем
невизначеним. Отже, екзотика і невизначеність зумовлюють вихідні дані щодо
теоретичного і практичного дослідження суті, ролі, місця підприємств малого
і середнього бізнесу і можливостей державного регулювання їх діяльності. Як
власник держава мусить опікуватись ефективністю діяльності власних малих і
середніх підприємств, робити їх конкурентоспроможними, підтримувати
підприємництво. Теоретично держава спроможна створювати рівні умови
господарювання власним і невласним підприємствам, оскільки вона керується в
управлінні не законами власності, а законами менеджменту. Практично ж,
маючи владу і власність, держава змушена зберігати свою власність навіть за
рахунок створення нерівних умов для інших власників за допомогою
використання державної влади.
Складається парадоксальна для економіки ситуація:
* держава зберігає власні підприємства, котрі не в змозі її підтримати;
* водночас держава губить недержавні підприємства надмірним податковим
тиском, корупцією і цим сама себе позбавляє джерел наповнення
державного бюджету, створення нових робочих місць, своєчасної сплати
заробітної платні, зменшення соціальної напруги у суспільстві тощо.
Отже, необхідні кардинальні зміни в концепції і механізмі державного
регулювання підприємницької діяльності підприємств малого і середнього
бізнесу. На думку дослідників і практиків, такі зміни полягають в
наступному:
* слід усвідомити, що підприємницькі структури малого і середнього
бізнесу - це не ворожа сила, а реальний сектор економіки України, і
докорінно змінити державну політику щодо цього сектора;
* потрібно розробити концепцію становлення, розвитку і зміцнення сектора
малого і середнього бізнесу, оскільки ринкова економіка без нього
існувати не може;
* необхідно створити відповідний ринковий механізм регулювання
підприємницької діяльності підприємств малого і середнього бізнесу.
Формально держава в Україні опікується малим і середнім бізнесом.
Реально ж держава жодним чином не довела підприємцям, що вони потрібні не
лише в невизначеному економічному сьогоденні, а є складовою довгострокової
економічної стратегії держави. Підприємці повинні мати впевненість у
майбутньому і в тому, що держава не посягне на їх власність силою державної
влади. Однак, як здається, підприємці мають своє бачення щодо державної
підтримки їх діяльності.
І, можливо, найголовніше - державні службовці повинні стати провідниками
ринкової державної політики, а не використовувати державні посади задля
задоволення власних потреб. Механізм державного регулювання має бути
ринковим, а не корумпованим. Держава мусить нести відповідальність перед
підприємництвом за виконання державних функцій підтримки підприємництва. А
мале підприємництво повинно відповідати за виконання своєї економічної і
соціальної місії в суспільстві.
Державна політика щодо малого бізнесу, на думку керівників малих
підприємств, повинна зосереджуватися на наступних напрямках:
. поліпшення механізмів оподаткування;
. стабілізація законодавства;
. вдосконалення механізмів кредитного фінансування малих
підприємств, розробка і впровадження комплексу заохочувальних
механізмів для комерційних банків, які працюють з малими
підприємствами;
. подальше впорядкування процедури проведення перевірок діяльності
підприємства.
Необхідно зважати на ці думки задля розвитку і зміцнення економіки
України.
Список використаної літератури.
1. Про соціально-економічне становище України за 9 місяців 2000 року
/Держкомстат України. - К., 2000. - 96 с.
2. Про соціально-економічне становище України за січ.-жовт. 2000 року
/Держкомстат України. - К., 2000. - 110 с.
3. Про діяльність підприємств, які змінили форму власності за 1 півріччя
/Держкомстат України. - К., 2000. - 100 с.
4. Ковальчук К.Ф., Рева Т.М. Налоговый менеджмент промышленного
предприятия: Монография. - Днепропетровск: Изд-во ин-та технологии,
2000. - 122 с. - K-2.
