Маахстріхська угода, новий етап західноевропейської інтеграції

                        Мінестерство освіти  України
                Київський  Державний Економічний Університет
                        Кафедра  Міжнародних відносин



                                Р Е Ф Е Р А Т
                                  на тему :
                           “ Маахстріхська угода ,
                новий етап  західноевропейської інтеграції . “



                                                           студента  7 групи
                                                                3  курсу ФЕФ
                                                         Вертелецького Д. Б.



                             К и ї в  -  1 9 9 6
      В 1991 році країнами ЕС приймається Маастріська   угода  ,  суть  якої
характерезує якісно новий етап  в еволюції ЕС . На основі  зазначеної  угоди
передбачається створення економічного та валютного союзу , який  має  наметі
:
  усунути ще діючі обмеження вільного   руху   капіталів   в  Португалії  та
Греції . Країни ЕC  орієнтуються  на  прийняття  заходів  щодо  стабілізації
грошової системи  і  закріплення  бюджетної  дісципліни  ,  хоча  проведення
економічної , грошової і валютної політики залишається прирогативою  окремих
країн ;
 створити Европейський валютний інститут , який  має  готувати  документи  ,
заходи та інструментарій для проведення  з  1999  року  єдиної  грошової  та
валютної політики ;
 створити  Европейський  центральний  банк  в  1999  році  ,  який  разом  з
Центральними банками держав-членів становить Европейську систему  центральни
;
      Але новий рівень економічної інтеграції може бути досягнений  лише  за
умови , що країни-учасниці відповідають деяким принциповим крітеріям :
 стабільність цін , коли середньорічний рівень інфляції в окремій країні  не
перевищує відповідного рівня в трьох країнах  з  найкращими  показниками   і
вцілому не буде вищий за 1,5 % ;
 внутрішній борг країни не перевищує 60 % ВВП а зовнішній -  3  % ;
 збалансованість процентних  ставок  ,  коли  їх  середньорічний  рівень   в
окремій країні не  перевищує  відповідного  рівня  в  країнах  з  найкращими
показниками  і вцілому не буде вищий за 20 % ;
  стабільність валютних курсів , коли валюта окремих країн не  девальвується
 без згоди інших країн-учасниць і має відповідати нормам ЕС ;
      Зауважимо , що на данний момент цім нормам  відповідають  лише  ФРН  ,
Франція та Люксимбург .
      Згідно з Маастіською угодою  значно  посилюється  політична  взаємодія
країн ЕС . Формується політичний союз з такими завданнями :
 провадити загальну зовнішню політику та політику в галузі безпеки ;
 посилювати роль Европарламенту ;
  провадити загальну політику в галузі юстиції та зовнішніх справ ;
      У цілому підводячи риску  під  сорокарічним  перерозподілом  цілей  та
завдань у межах ЕС , Маастріська угода надала Союзу таких функцій :
 Створення та управління єдиною валютою .
  Координація та контроль у проведенні єдної економічної політики .
 Заснування та захист Єдиного ринку   на  засадах  вільної  та  справедливої
конкуренції .
 підтримання  рівності  з  певним  перерозподілом  коштів  між  багатими  та
бідними регіонами .
 Підтримка законності та правопорядку .
  Визначення і  розвиток фундаментальних прав і свобод окремих громадян .
 Управління зовнішньою політикою , включаючи всю галузь закордонних справ  і
політики безпеки .
 Формування спільної оборонної політики .
      Як реальність формується конфедеративне  співтовариство  держав  ,  що
мають  єдиний  парламент  та  уряд  ,  об’єднане  громадянство   (  поряд  з
національним),   єдину  економічну  і  соціальну  політику  з   координацією
зовнішньоекономічної діяльності  всіх країн учасниць .
      Але у процесі західноевропейської інтеграції  виявилися  внутрішні  та
зовнішні суперечності .
      Головною   причиною   внутрішніх   суперечностей   є   нерівномірність
госрподарського  розвитку   та   диспропорції   економічної   структури   за
теріторією , які доцільно розглядати в трьох аспектах :
      1 ) з точки зору різниці в ресурсному потенціалі та  розвитку  окремих
країн ЕС ;
      2 ) у межах економік кожної країни .
      3 ) за регіонами Европи .
      Різниці в наявності і стані ресурсного потенціалу , структурі , темпах
та ріівнях економічного розвитку спричинили  появу  в  межах  ЕС  двох  груп
країн - економічно сильних  ( ФРН , Франція , Італія , Великобританія та  ін
. )  і економічно відносно слабких (  Ірландія  ,  Іспанія  ,  Португалія  ,
Греція ) .
      Найбільші диспропорції в межах національних економік притаманні Італії
 ( високорозвинена північ  та менш розвинутий південь ) ,  Великобританії  (
відносна економічна відсталість Північної Ірландії та   Уельсу )  ,  Франції
, Іспанії , Португалії .
      Згадані   диспрпорції  формують  нерівномірний  економічний   розвиток
Західної Европи вцілому : найбільш розвинені ройони ЕС  за величиною ВВП  на
душу населення у 6 разів превищують відсталі . Існує поділ на багату  північ
та бідний південь.  У бідних регіонах найвищий рівень інфляції ,  безробіття
наявні аграрні проблеми .
      Функціоування ЕС як інтеграційного угрупування з єдиною
наднаціональною системою управління породжує нову групу суперчностей :
диспропорції регульованої та ринкових сфер ; суперечності між національними
та над національними органами . Актуальними для ЕС залишаються
інстуціональні проблеми інтеграції : демократичний контроль над політикою
ЕС , розподіл повноважень та функцій між органами ЕС , політика щодо
прийняття нових членів  .



                      Список використаної літератури .